RU 
UA
О событии
«Дон Жуан» В. А. Моцарта – це не лише історія одного
авантюриста, а дзеркало суспільства. Суспільства, яке багато говорить, але мало
діє. Яке готове засуджувати зло, проте нерідко толерує його, прикриваючись
ваганнями, сумнівами та нескінченними міркуваннями про те, хто і наскільки
постраждав.
З перших акордів потужної увертюри музика захоплює й тримає
у напрузі до останньої ноти. Моцарт створив дивовижно живу галерею персонажів,
кожен з яких дихає правдою і яскравим характером. На сцені постають романтичний
і турботливий Дон Оттавіо, ніжна й шляхетна Донна Анна, пристрасна та
темпераментна Донна Ельвіра, щирі та безпосередні Церліна й Мазетто, а також
невтомний, дотепний, сповнений життєвої енергії Дон Жуан зі своїм кмітливим
слугою Лепорелло.
У цій історії Дон Жуан постає не стільки субʼєктом, скільки
об’єктом: через нього ми бачимо страх людей взяти на себе остаточну
відповідальність, здійснити вирок, зламати коло бездіяльності. Він – продукт
колективної слабкості, уособлення спільної відмови діяти там, де це необхідно.
Це опера, яка одночасно зачаровує, розважає, ставить незручні питання й не
залишає байдужими.